О.Л.Полехіна, директор

Тези з доповіді на серпневій педраді

«Педагогічна освіта

в умовах нових стандартів освіти»

31.08.2012 р.

       Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема, тому забезпечення можливості використання особистісного творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань загальноосвітніх закладів. Для сучасної освіти ключове значення має унікальність, неповторні особливості та можливості окремого індивіда: освіта стає не метою, а засобом розкриття індивідуальності.

       З другої половини ХХ сторіччя усі розвинені держави світу опікуються проблемою ідентифікації інтелектуально обдарованих дітей і молоді та створення для них спеціальної системи освіти.

       У листопаді 2011 року голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул презентував Концепцію проекту «Розвиток інтелектуального руху на Дніпропетровщині», який реалізується у рамках Комплексної стратегії розвитку регіону, регіональної програми «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти» і передбачає створення обласною владою додаткових можливостей для розвитку інтелектуальних здібностей, розкриття і самореалізації молоді регіону.

        Сутність проекту полягає не в насиченні дитини поглибленими знаннями, а в набутті нею перш за все, необхідних навичок роботи з інформацією, аналізу, гнучкого творчого мислення, самоконтролю та самооцінки, швидких реакцій; розвитку пізнавальних процесів – сприйняття, пам’яті, мислення, уяви й уваги; розвитку таких якостей особистості школяра як цілеспрямованість, працелюбність, організованість, наполегливість,воля тощо. Тому головною метою проекту є сприяння всебічному розвитку молоді та підвищення якості освіти.

        Завдання проекту – створити належні умови для інтелектуальної самореалізації молоді в кожному місті та селищі нашої області.

         Почався 2012-2013 навчальний рік, з’явилася можливість відзначити об’єктивно  обумовленні та в цілому конструктивні зміни, пов’язані з навчально-виховним процесом.

          Суттєві зміни відбулися в дошкільній освіті.
Головним гаслом цієї ланки є обов’язкова дошкільна освіта дітей5-річноговіку в умовах різних форм її здобуття, реальне впровадження Державного стандарту дошкільної освіти, який реалізується
Державною Базовою програмою розвитку дошкільної освіти «Я у Світі».

           Наступність у ланці «дошкільна освіта-початкова школа»  завжди була у центрі уваги педагогів-практиків. Початкова школа сьогодні – серед пріоритетів реформування національної освіти.

          Щоб навчальна діяльність була радістю, має бути така організація навчання, коли дитина стає активним учасником процесу засвоєння знань; тоді пізнавальний інтерес і задоволення від процесу та результату навчання дає моральний і психологічний комфорт, розуміння особистого успіху. Для цього Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України розпочало роботу з модернізації змісту початкової освіти.

           Результати навчальних досягнень учнів початкових класів зумовили необхідність поновити зміст Державного стандарту початкової загальної освіти. Позитивними змінами нової редакції зазначеного документа є : забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти; особистісно орієнтований підхід у навчально-виховному процесі початкових класів;формування ключових компетентностей учнів, зокрема – загальнокультурної, громадянської, здоров’язбережувальної, інформаційно-комунікаційної; вивчення іноземної мови з 1 класу в усіх загальноосвітніх закладах.

          З першого класу запроваджено нову освітню галузь «Природознавство», передбачено впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. Нова редакція Державного стандарту початкової загальної освіти зорієнтована на соціалізацію особистості молодшого школяра.

         24 квітня 2012 року відбувся І Всеукраїнський з’їзд вчителів математики. Обговорювався новий проект нової навчальної програми з математики для 5-9 класів. Нова програма буде запроваджувати поступово і втілюватися нових підручниках математики. Сучасна шкільна математична освіта має перебудовуватись від звичайного «навчання математики» до «навчання математикою». Важливо не збільшувати кількість годин, а інтенсифікувати процес навчання, впроваджувати новітні педагогічні технології, уникати дублювання тощо. Математика має стати більш доступною і привабливою для сучасної дитини.

         Реалізується програма Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «100 відсотків» - на період до 2015 року.

         Впроваджується навчальний предмет «Інформатика» у початковій школі згідно з новою програмою, яка вже затверджена.

        Пріоритетними напрямами у роботі з учнями є формування креативної компетентності – здатності до виконання будь-якого завдання з української мови і літератури, бажання вміння діяти не за зразком, а оригінально, виховувати потребу шукати нові шляхи розв’язання навчальних завдань.

        Суттєвим досягненням є створення єдиного освітнього простору Дніпропетровщини. Робота по створенню єдиного інформаційно-освітнього простору має кілька напрямів. Перший – це впровадження проекту «Дніпропетровська обласна освітня мережа», який спрямований на вирішення проблеми автоматизації управлінської діяльності. Створено єдину інформаційну базу області, де зосереджена інформація про 977 навчальних закладів, стан їхнього матеріально-технічного забезпечення, наявність навчальних кабінетів, педагогічних працівників, учнів. Кожна школа має можливість працювати з електронним журналом та щоденником через власні сайти, розроблені у системі «Мої знання».

          Створено систему дистанційного навчання педагогів області. З 2012-2013 навчального року замість очно-заочної форми навчання запроваджується очно-дистанційна.

          Розпочато роботу зі створення електронної школи для обдарованих дітей та дітей з особливими потребами.

         На сайті дистанційного навчання обдарованої молоді працює віртуальний клас інформатики.

        Розробляється бібліотечний каталог, завершується компонування бібліотеки електронних підручників.

……

            Керуючись наказом Міністерства освіти і науки України від 17.05.2006 року  № 374  протягом 2011-2012  навчального року педколектив школи  спрямовувала свою діяльність  на реалізацію програми V узагальнювального етапу дослідно-експериментальної роботи за підтемою: «Розробка моделі управлінської діяльності зі створення здорового середовища навчального закладу на засадах сучасного  менеджменту», яка є складовою проблеми району «Розробка державно-громадської системи управління щодо забезпечення освітнього здорового простору навчальних закладів у Самарському районі  м. Дніпропетровська».

       Відповідно до програми V узагальнювального етапу дослідно-експериментальної роботи реалізовувалися  наступні завдання:

- проведення комплексного дослідження ефективності діяльності структурно-змістової моделі управлінської діяльності зі створення здорового середовища навчального закладу;

- кількісний та якісний аналіз оцінювання результатів експерименту на основі теоретико-методологічних критеріїв та  впровадження методів та методик державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом.

       Структурно-змістова модель школи описує соціально-педагогічну  систему,   складовими якої  є   підсистеми: дидактична, виховна,  медико-соціально-психологічна, науково-методична, громадсько-педагогічна,  управлінська.  Дана система  узгоджено взаємодіє  завдяки управлінській діяльності, підпорядкована  цілям навчання та виховання, меті створення здорового середовища навчального закладу. 

         Колектив школи спрямовував свою діяльність на вирішення методичної проблеми:  «Гуманізація відносин учитель - учень через використання інноваційних технологій з метою творчого розвитку особистості» в контексті  обласного методичного проекту «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» (2010-2015)  міської проблеми «Інноваційна освіта для розвитку креативної особистості»

        Пріоритетними  завданнями  методичної роботи на 2011-2012 навчальний рік були:

- впровадження інноваційних  здоров’язбережних технологій у навчально-виховний процес ;

- розвиток професійних навичок, педагогічної техніки, техніки спілкування з учнями, навички застосування ТЗН, комп’ютерів, відеотехніки;

- удосконалення та збагачення предметних, методичних, дидактичних, психологічних, етичних знань учителів;

- розвиток світогляду, професійно-ціннісних орієнтацій, переконань, що відповідають задачам суспільства, школи сприяння здоров’ю;

- розвиток мотивів творчої діяльності , потреби в самореалізації;

- розвиток креативного потенціалу вчителів;

- розвиток культури емоцій і вольових проявів учителів;

- самоаналіз та саморегуляція  діяльності вчителем;

- самовдосконалення професійної майстерності вчителя через самоосвітню діяльність.

        Учителі школи брали  участь у районному та міському конкурсах навчальних кабінетів  (Щербань Н.В.- кабінет математики  та Журікова Н.В. -  І-е місце , Сайко Ю.В.- ІІІ місце в районі та  Митрофанова Л.Б. ІІ місце у районі (  2012 р.).  Проведено майстер-клас для вчителів музики району вчителем Солоненко Т.В. В міському семінарі для вчителів хімії взяли участь Полехіна О.Л., директор та Сутковенко О.М.,вчитель хімії.

        Доробки вчителів школи  були представлені на  обласному та Всеукраїнському конкурсах сучасних  моделей шкіл сприяння здоров’ю,  районних (Полехіна О.Л., Кузьменко М.Б., Сутковенко О.М.)  та обласних  педагогічних конференціях ,   Всеукраїнській  науково-методичній конференції  Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (Полехіна О.Л.), на виставці «Інноватика в сучасній освіті» (жовтень 2011), Міжнародній валеологічній конференції (Полехіна О.Л., Сутковенко О.М., Кузьменко М.Б., Головко Л.В.)-  м. Харків, квітень  2012).

        Рішенню   важливих проблем начально-виховного процесу сприяла діяльність  творчих груп вчителів, які працювали над проблемами: «Управління процесом розвитку творчо - та інтелектуально обдарованих дітей на засадах здоров’язбереження»,  «Управління процесом соціалізації дитини з проявами девіантної поведінки» , «Створення єдиного освітнього простору «сім’я – школа».

        Продовжували працювали методичні об’єднання вчителів  початкової школи, гуманітарного циклу, природничо-математичного циклу, класних керівників.

        Аналізуючи ступінь участі вчителів  у пошуково - дослідницькій діяльності, можна зазначити  високий  рівень активності   та якісний рівень конкурсних  робіт, наданих на конкурс-захист учнями під керівництвом  вчителя історії Митрофанової Л.Б (І та ІІ місце в шкільному конкурсі захисті). Відзначається позитивний досвід та відповідальне ставлення до  справи  керівників  науково-пошукової  роботи, вчителя хімії Сутковенко О.М. (1 місце в шкільному конкурсі – захисті), вчителя  математики Щербань Н.В. (ІІІ місце ). Цікаво презентували роботу «Вплив електромагнітного поля на живий організм» учениці 11 класу Чабаненко Ольга та Колчанова Валерія (ІІ місце , керівник - вчитель фізики Прокопенко С.О.) 100%  робіт, представлених  на шкільний конкурс – захист    містять науково-дослідницьку складову.

       У роботі Дніпропетровського відділення МАН України (секція психології, валеології та медицини, літературної творчості) взяло участь 3 учні. Захистили науково-дослідні роботи члени МАН Чабаненко О.І. (НДР «Дослідження  ефективності комплексного підходу до проблеми порушення постави у  шкільному віці», керівник: Кузьменко М.Б.) та Цуркан Ю.О. (НДР «Мотивація до успіху», керівник Баланюк О.П.) Слухачем  філологічного відділення (секція «Літературна творчість» ) є Дрошко Ганна (керівник: Соколова С.А.).

       У 2011-2012 н.р. було рекомендовано включитися у проектну діяльність 15 вчителям-предметникам та класним керівникам з метою активізації пізнавальної діяльності учнів,  формування  у них здоров’язбережувальних компетенцій в рамках шкільного проекту «Культура здоров’я від А до Я» . Проектну діяльність запровадили 9 ( 60% ) учителів.

Цікаві проекти підготовлені  учнями 2-11 класів під керівництвом вчителів:   Журікової Н.В., Нейжмак С.А., Головко Л.В., Деркач Т.В., Щербань Н.В.,           Сутковенко О.М., Шарової Г.П. Кузьменко М.Б.

        На виконання  річного плану роботи за графіком методичих днів  з метою підвищення професійної майстерності, обміну досвідом  вчителів   було заплановано  та проведено   15 методичних заходів, презентація діяльності методичними об’єднаннями та конкурс –захист робіт учнів. Презентація проектів  учнями початкової школи відбулася за індивідуальним графіком  і не  носила конкурсного характеру.

        Участь учителів у методичній діяльності вчителів  відображена у «Портфоліо особистісного зростання» ,  визначено рейтинг їх методичної активності.

          З метою  обміну досвідом  відвідано  23 семінари, конференції  у освітніх установах Дніпропетровська.

         За роки експерименту розширилася палітра  та результативність конкурсних програм, у яких беруть  участь учні школи. У 2011-2012 навчальному році у командній  та особистісній першості  отримано 79 перемог у 52 інтелектуальних та творчих конкурсах.

             Діяльність психолога Баланюк О.П. спрямовалася на вирішення питань покращення ефективності взаємодії учнів та вчителів, врегулювання міжособистісних стосунків між учнями в класах. Велась просвітницька, консультаційна робота. На основі аналізу емоційного стану учнів на уроках (за методикою О.М.Лутошкіна) оцінювався рівень гуманістичних відносин між учнем та вчителем, що надавало можливість  вчасно відреагувати на негативні показники.

        Удосконаленню психологічної компетенції вчителів сприяли психолого-педагогічні семінари:  «Психологічні складові особистісного зростання  педагога», «Теорія вчинку та освітня практика сьогодення»; педагогічні читання: І.Д. Бех «Виховання особистості», «Психологічні джерела виховної майстерності».

       Робота психолого-соціологічної  служби  спрямовалася також  на вирішення актуальних вікових психологічних проблем учнів: проведено діагностику самооцінки, тривожності, агресивності, розвитку вербально-логічного мислення, особливостей мотивації навчання, професійного самовизначення інтересів, потреб та цінностей.

       Окремим важливим напрямком  діяльності психолога у співпраці з  класними керівниками визначена робота з учнями з  сімей, , які опинилися у складних життєвих обставинах, з учнями,  які потребують особливої уваги вчителів (інваліди, учні з девіантною поведінкою, обдаровані учні).

      За рекомендаціями кафедри психології Дніпропетровського післядипломного інституту освіти практичний психолог школи   системно здійснювала  групову та індивідуальну корекційну  роботу: «Корекція дезадаптованості  учнів 1 класу до навчання», «Тренінг з попередження агресивності у молодших школярів» (2 клас),  «Тренінг попередження тривожності» (3 клас),    Інтерактивна гра-подорож для  учнів 4 класу з підготовки  до навчання у  5 класі.

      Визначено ступінь агресивності педагогів школи,  стратегії адаптивної поведінки вчителів. Оцінювання агресивності педагога виявило, що більшість з них помірно агресивні. Стратегії адаптивної поведінки педагогів у стресових ситуаціях показали, що більшість використовують самоконтроль, який описує зусилля, направлені на регуляцію власних відчуттів і вчинків. Також багато обрали методи у стресових ситуаціях: планування вирішення проблем, що описує активні організаційні дії, направлені на зміну ситуації, поєднані з аналітичним підходом до вирішення проблеми, та позитивну переоцінку, яка описує зусилля, направлені на створення позитивного значення ситуації шляхом сфокусованої на особистісному  зростанні.  

       В колективі переважає мажорний  настрій, має місце ра­дість у спілкуванні між членами колективу, взаємостосунки ґрунтуються на вза­ємній симпатії, колектив згуртований, демократичний; знаходиться у розвитку.   

       Медичний супровід здійснювався у трьох напрямках: медичне обстеження учнів спеціалістами поліклініки, скринінг опитування для раннього виявлення проблеми, виявлення рівня фізичної підготовки за методикою Школяр (вчителі фізичної культури).

       Відзначається зростання  за роки експерименту професійної майстерності вчителів. На 30% збільшилася  кількість вчителів з вищою категорією, на 23% вчителів – методистів.

         Анкетування «Демократія в моїй школі» дозволяє констатувати, що більшість учнів відчувають себе в школі комфортно,  є рівноправними членами  громади школи (87%), вважають, що школа гарантує їм  почуття власної гідності (93%), у школі дотримано права на свободу світогляду і віросповідання (98%).

       За результатами анкетування «Думка громадськості з питань сучасної освіти», проведеного  серед мешканців  мікрорайону та батьків школи 76% респондентів оцінюють рівень управління  школою  як високий, 80% - вважають, що сучасна школа забезпечує здобуття якісних знань учнями, 72% –  підтримують зусилля школи, яка  велику увагу приділяє  фізичному розвитку дітей.

        На 2012-2013 рік в рамках корегувального етапу передбачається  внесення коректив та доповнень до зпрогнозованих  результатів експериментальної діяльності.

Про  підсумки виховної  роботи

 за   2011/2012 навчальний  рік

        Згідно  Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Концепції виховання дітей і молоді в Національній системі освіти, Національної доктрини розвитку освіти в Україні у XXІ столітті, Закону України «Про молодіжні та дитячі організації», Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про позашкільну освіту», міської програми «Здоров’я через освіту», наказу МОН від 17.12.2007 р. № 1133 «Про затвердження «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладах України», наказу    Міністерства освіти і науки    України    від     07.12.2009 р.№ 1/9-850 «Про розвиток органів учнівського врядування» педагогічним колективом школи в 2011-2012 навчальному році проводилася певна робота.

              Виховання учнів у сучасній школі здійснюється в контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси, особистості, суспільства і держави.  

                Процес управління шкільним колективом розглядається як багаторівневий процес, і значна роль належить органам учнівського самоврядування, які мають  відчувати себе важливим компонентом виховної системи. Через колективні форми розв’язання важливих проблем життя школи діти оволодівають демократичною культурою.   З метою демократизації управління школою діє дитячо-юнацька організація «Світанкова країна». У складі «Світанкової країни» - організація молодших школярів «Квітка – семицвітка», якою керувала рада міністрів на чолі з прем’єр-міністром Головко Ярославою, ученицею 11 класу. Педагог – організатор Кулініч І.І. спрямовувала діяльність ради міністрів від педагогічного колективу. Учениці 11 класу Кузьміна Д., Головко Я. ввійшли до складу районного парламенту. Вперше лідери шкільного самоврядування брали участь у ярмарку – презентацій креативних лідерських проектів                   « EVVIVA!».

            Згідно з Положенням про класного керівника класні керівники вирішують ряд завдань, що пов’язані з соціально-психологічною функцією, організують свою діяльність за різними напрямками. На початку навчального року класні керівники 1-11 класів складають виховні плани роботи  з класними колективами, в яких передбачається реалізація основних завдань і принципів виховної роботи. Особливо слід відзначити відповідальне ставлення до планування роботи класних керівників : Головко Л.В., Шарової Г.П.

                   Проводиться певна робота з підтримки обдарованої молоді. Оновлено банк творчо –    обдарованих дітей, працювало об’єднання творчо та інтелектуально обдарованих учнів та вчителів «КРОК».  Вчителі – предметники  попрацювали з творчо обдарованими учнями по підготовці їх до участі у районних та міських олімпіадах. Учні школи активно беруть участь у Всеукраїнських та міжнародних конкурсах «Кенгуру», «Левеня», «Русский медвежонок», «Колосок».

               Добре працювала вокальна студія (керівник Солоненко Т.В.)

        Учні школи взяли участь у міському літературно – мистецькому святі «Собори наших душ». Конкурс спрямований на  виявлення творчо обдарованих дітей, підтримки та популяризації їх творчості. Учні школи представили на конкурс свої роботи з декоративно-ужиткового мистецтва. літературні твори.

         Учні школи є постійними учасниками конкурсів різного рівня з образотворчого мистецтва «Чорнобильська палітра», « Афганістан – біль у моєї душі», « Моя сім’я з безпеки дорожнього руху», « Охорона праці очима дітей», « Податки очима дітей».

         У жовтні та квітні місяці організовано  місячники  всеобучу, в ході яких проведено облік дітей шкільного віку, які мешкають у мікрорайоні школи, проаналізовано працевлаштування випускники, в проведені засідання координаційної ради з питань профілактики правопорушень. Приділяється велика увага дітям пільгових категорій: обстежені житлово – побутові умови, проводиться постійна індивідуальна робота, залучаються до шкільних заходів до занять у гуртках.

        Ефективно працює спортивна секція з футболу (керівник: Головльов О.О.), учні 2-4, 5-9 класів з великим задоволенням відвідують секцію. І є перші результати: ІІ місце у районних змаганнях з футболу. У грудні місяці пройшли шкільні турніри з шахів та шашок, всі переможці отримали грамоти.

                           Продовжував роботу туристсько – краєзнавчий гурток, яким керує вчитель історії

    Митрофанова Л.Б. Учні 6,7 класів брали участь у районних змаганнях туристсько – краєзнавчих          загонів, посіли призові місця.

             Педколектив школи працює над реалізацією основних завдань та принципів виховання у національній системі освіти, яка здійснюється за кількома пріоритетними напрямками, одним з яких є героїко – патріотичне виховання.

            Учні школи відвідували історичний музей, музей Бойової слави ж/м Придніпровськ, Народний музей Придніпровської ТЕС, де продовжується їх шлях до вивчення історії рідного краю. А шкільний куточок Бойової слави залишається без уваги вчителів та учнів. Не працюють ініціативні групи  класів з ветеранами, які мешкають на мікрорайоні школи.

                Певна робота проводилася з батьками учнів під час батьківських зборів та роботи шкільного батьківського всеобучу. Хоча ефективність цієї роботи недостатньо висока.  Часто класні керівники присвячують зустрічі з батьками для висловлення проблем у навчанні та вихованні тощо, а не рекомендаціям та порадам щодо сімейного виховання та взаємодії «сім’я – школа».

         Багато уваги  протягом семестру приділялося щоденному контролю за відвідуванням учнями навчальних занять.

          Але ретельний аналіз цієї роботи свідчить про недостатню роботу з учнями та їх батьками і як результат, високий відсоток учнів відсутніх на навчальних заняттях з різних причин у 6,7,8 та 10 класах. Все це свідчить про недостатню роботу з учнями та їх батьками з  боку класних керівників, не залучаються до співпраці батьківські комітети класів, психолог, працівники правоохоронних органів, тому ефективність такої роботи залишається недостатньою.

          Проводиться певна робота з дітьми різних пільгових категорій: сім’ї відвідуються на дому з метою ознайомлення з умовами проживання дітей, шкільними психологом Баланюк О.П. проводяться індивідуальні бесіди, діти залучаються до шкільних заходів та занять у гуртках. 

Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна

Всеукраїнська громадська організація «Українська асоціація валеологів» Ювілейній Х Міжнародній науково-практичній конференції «Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку»

5-7 квітня 2012 року 

Системний підхід

до створення здорового середовища

навчального закладу

О.Полехіна,

директор комунального закладу освіти

«Середня загальноосвітня школа № 27»

Дніпропетровської міської ради

     Я представляю середню загальноосвітню школу № 27 Самарського району         м. Дніпропетровська.

       Школа, директором якої я являюсь, з 2006 року діє в режимі Всеукраїнського експерименту як Школа сприяння здоров’ю.

     Тема дослідно-експериментальної діяльності  середньої загальноосвітньої школи № 27: «Розробка моделі управлінської діяльності зі створення здорового середовища навчального закладу на засадах сучасного освітнього менеджменту»

    Від Школи сприяння здоров’ю до здорового освітнього простору Самарського району  м. Дніпропетровська нами зроблено п'ять  кроків, пройдено п'ять  дослідно-експериментальних етапи.

      Основною метою експериментальної діяльності є формування управлінської культури учнів, вчителів, батьків для особистісної самореалізації, розвитку, духовного зростання,  створення  здоров’язбережного  середовища. 

     І сьогодні я хочу поділитися з вами тим, яким ж шляхами ми йдемо до поставленої мети. 

                                                                          Здоров’я - це безцінний дар природи,

воно дається, на жаль, не на віки,

його треба берегти. Але здоров’я

людини  багато в чому залежить від

неї самої, від її способу життя, умов

праці,  харчування, її звичок.

І. Павлов

      Народна мудрість говорить: «Як дитина бігає і грається, так їй і здоров’я посміхається».

      Щоб стати володарем свого здоров’я , слід знати, що таке здоров’я і що саме забезпечує нормальний процес життєдіяльності. Але ж знати дорогу і йти по ній - це різні речі.

     «Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею».(Ціцерон)   

        Сьогодні ми обговорюємо питання , яке хвилює нас сьогодні, буде хвилювати завтра, питання сьогодення та питання майбутнього: здоров’я .

        Життя доводить, що освіта та здоров’я нерозривно взаємопов’язані .

         Проблема  здоров’я дітей сьогодні постає дуже гостро. Все частіше ми шукаємо відповідь на запитання: що важливіше фізичне здоров’я  чи освіченість?

        Аналіз захворюваності школярів показує, що саме у шкільний період життя збільшується частота захворювань органів травлення, зору, росте кількість дітей з порушенням постави, нервово-психічними відхиленнями. У духовному плані серед більшості дітей та молоді спостерігається невміння і небажання визначати життєві цілі, у свідомості відбувається девальвація загальнолюдських і національних цінностей. Внаслідок морально-психічної деградації серед школярів та молоді поширюється паління, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, венерологічні захворювання, помітно зростають злочинність, проституція, схильність до суїциду. Великі навчальні навантаження, інформаційне насильство…

       Статистика говорить про те, що лише 5 учнів із ста закінчують школу здоровими.

         Підтримуючи молодь у її прагненні зберегти своє здоров’я , ми  переорієнтовуємося з лікування на профілактику, з подолання хвороби на запобігання її.

        Школа не лікувальний заклад, але навчити берегти своє здоров’я може і повинна.

       Навчально-виховний заклад – основна ланка, яка має забезпечити дитину необхідними знаннями, прищепити їй навички ведення здорового способу життя, навчити дитину вмінню приймати рішення щодо збереження свого власного здоров’я, здоров’я членів сім’ї  та оточуючих.     

         Щоб створити систему здоров’язберігаючого середовища закладу ми визначилися, яке середовище ми вважаємо здоровим  і створили його.

         Яке ж здорове середовище нами створено ?

        Здорове середовище – сукупність компонентів, умов, чинників, які у співвідношенні між собою створюють здоровий життєдіяльний простір учнів, учителів, батьків, а саме: рівень загальної та педагогічної культури, матеріальні та побутові умови, взаємоузгодженість дій всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.

        Це – середовище комфортне для всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, в якому формується цілісне світосприйняття, що є передумовою гармонійно розвиненої особистості, психологічними ознаками якої є:

- наявність позитивного ставлення до себе та життя (самоприйняття);

- наявність мети і предмета, що забезпечують сенс життя (мета в житті);

- здатність відповідати вимогам, що пред’являє повсякдення (володіння ситуацією);

- наявність відчуття тривалого розвитку і самореалізації (персональне чи особистісне зростання);

- наявність піклування і довірливих стосунків з іншими (позитивні емоції в стосунках);

- здатність формувати власні судження (автономія);

- пріоритети духовно-моральних цінностей.

       Навчальне середовище із негативною екологією (закриті приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітними і штучно створеними предметами) швидко виснажує нервово-психічну енергію, імунно-захисні функції організму.

       На превеликий жаль, переконливо доведено, що інтенсифікація навчального процесу, довготривале статистичне навантаження, опора переважно на вербальну інформацію, мала кількість позитивних емоцій, агресивність оточуючого середовища спричиняють на значне погіршення стану здоров’я сучасних школярів.

        Створення системи здоров’язбереження в навчальному закладі обов’язково передбачає взаємодію з оздоровчими, медичними, спортивними, позашкільними, науковими установами і тісну співпрацю з батьками та громадськістю.

        У шкільній практиці використовуються різноманітні форми і методи формування культури здоров’я.

        Впливати на здоров’я, формувати позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя необхідно комплексно.

       Дуже важлива систематизація всієї діяльності школи на основі здоров’язберігаючого підходу в єдину систему навчальної, виховної, позакласної та позашкільної роботи.

      Система роботи реалізується через наступні види діяльності:

- діагностичну ( від результату діагностики до завдань, методів, шляхів рішення проблем);

- розвивальну ( залучення учасників навчально-виховного процесу до різних видів діяльності);

- корекційну ( велика роль належить психологічній та медичній службам);

- консультативну;

- профілактичну ( залучення спеціалістів до роботи з учнями, учителями, батьками). 

        Наша модель  здорового середовища має такі складові:

- організація навчально-виховного процесу;

- створення сприятливого психологічного мікроклімату;

- методи та форми навчання;

- підтримання санітарно-гігієнічних умов;

- урегулювання рухового режиму дітей;

- забезпечення раціонального харчування;

- впровадження медичного контролю та оздоровчих процедур, культури спілкування - між учнями, позаурочна робота;

- впровадження здоров’язбережних технологій у навчально-виховний процес.

        Щоб управляти цією моделлю і забезпечити її реалізацію, ми розробили і впроваджуємо модель управлінської діяльності, яка має таку структуру:

- в центрі – управлінська команда, до складу якої входять представники від різних категорій учасників навчально-виховного процесу: учні, педагоги, батьки. Ця команда має генеруючу, направляючу функції.

- органи управління  (педрада, методична рада, учнівське самоврядування, батьківська рада)  здійснюють діяльність щодо організації навчально-виховного процесу через залучення до співпраці громадських організацій, батьківської ради району, батьківських комітетів класів, ради татусів; створення творчих груп учителів, організації дітей та юнацтва «Світанкова країна», «Квітка-семицвітка», творчо-інтелектуального об’єднання  «КРОК», волонтерських груп, об’єднань учнів за інтересами (загін юних інспекторів руху, дружина юних пожежних, агітбригада «Екотворість», секцій, клуби, гуртки); через упровадження Програм «Здоров’язбереження»,  тренінгових занять «Твердині батьківства», «Школа проти СНІДу», «Життя на роздоріжжі», «Основи материнства», проведення традиційних заходів «Днів відкритих дверей», «Посвяти в козачата», Днів здоров’я тощо.

     Весь навчально-виховний процес забезпечується медико-соціально-психологічним супроводом, який здійснюється лікарем-педіатром, лікарем ЛФК, медсестрою, психологом, соціальним педагогом.

      Реалізуємо модель управлінської діяльності таким чином.

       Внесені концептуальні зміни в управлінську діяльність закладу.

       Першим напрямом змін в управлінні є забезпечення державно-громадського управління.

     В школі діє педагогічна рада, батьківський комітет, рада татусів, учнівська рада міністрів та громадсько-експертний комітет мікрорайону з чітким розподілом функцій та планом своєї діяльності.

     Якість освіти є національним пріоритетом, тому ми визначили це другим напрямом своєї діяльності, в процесі якої  формується команда, до якої належать не лише досвідчені вчителі, а й молоді. В школі діють предметні методичні об’єднання, створено творчі групи учителів, визначені конкретні цілі, завдання, проблеми для кожної з них. Координує роботу методоб’єднань та творчих груп заступник директора з навчально-методичної роботи, яка відповідає за організацію науково-дослідної роботи в школі. Управлінська модель, що спрямовує діяльність навчального закладу реалізується через роботу творчих груп учителів та методичних об’єднань, системи навчально-виховної роботи.  Структурно-змістову модель діяльності творчих груп учителів  ми сьогодні вам пропонуємо.

     Створено три творчі групи учителів, які впроваджують методичні проекти:

- “Управління процесом розвитку творчо та інтелектуально обдарованих дітей на засадах здоров’язбереження” ;

- “Управління процесом соціалізації дитини з проявами девіантної поведінки”

- “Створення єдиного виховного освітньогопростору “сім’я – школа””

      Кожна з цих груп досліджує проблему, визначає шляхи подолання труднощів у вирішенні питань, які виникають на практиці, готує рекомендації, проводить відповідну діагностичну, просвітницьку, корекційну, консультаційну роботу з учасниками навчально-виховного процесу.

     Першою творчою групою вчителів розроблено модель роботи з обдарованими учнями через систему тренінгів при підвищеному розумовому навантаженні.   Діяльність другої творчої групи базується на принципах залучення учнів до вчинкової діяльності, участі в позакласних заходах, де вони мають можливість виявити свої моральні якості, включитися до активної художньо-творчої діяльності тощо. Третя творча група розробила та апробувала алгоритм діяльності класного керівника, взаємодії з батьківським загалом. Перевага віддається активним формам– проектній діяльності, тренінгам, екскурсіям, спортивним святам за участю батьків. 

      У роботі намагаємося поєднувати традиційні та інноваційні підходи до управлінської діяльності, що допомагає нам сформувати творчий колектив однодумців, залучити батьків і громадськість до розв’язання проблем школи. 

    В управлінні сучасною школою інновацією є модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності керівника, створення комфортних умов для навчання й виховання, реалізація індивідуальних можливостей всіх суб’єктів НВП. Важливим чинником підвищення ефективності управління є здійснення моніторингу якості освіти - це третій напрямок змін.

        Важливу роль відіграє колективне управління якістю освіти на всіх рівнях: шкільному, місцевому, регіональному.

         Керівник (директор, заступник директора) повинен постійно працювати  над підвищенням свого теоретичного рівня й виступати одним із посередників між наукою й практикою, тому ми сьогодні адаптуємо теоретичну модель функціональної компетентності директора школи.

        Четвертий напрям – перехід до стратегічного програмно-цільового управління. 

         Розроблено перспективний план розвитку школи за роками, концепція науково-дослідної та експериментальної роботи, визначені мета, гіпотеза, завдання, методи та принципи діяльності.

          П’ятий  напрям – встановлення наукового, аналітичного, інформаційного супроводу управлінських рішень.

         Шостий напрям – управлінський моніторинг – осмислення передумов, закономірностей та механізмів персональної діяльності, соціального та індивідуального способів існування, самоаналіз. За результатами моніторингових досліджень визначаються подальші завдання та шляхи їх вирішення. І це ми проводимо за схемою доктора педагогічних наук Даніленко Лідії Іванівни.

          Останній напрям – підвищення компетентності управління на всіх рівнях. На підвищення компетентності управління виходимо через функції управлінця:

- прогностична функція;

- менеджерська функція;

- представницька функція;

- консультативна функція.

           Управлінську діяльність будуємо на засадах сучасного освітнього менеджменту, а саме впроваджуємо такі методи управління в освітньому менеджменті:

- економічні методи – економічне стимулювання, але це – найбільш недосконалі, потребують удосконалення на всіх рівнях;

- адміністративні методи – регламентація діяльності виконавців, її нормування, робота з кадрами;

- методи психолого-педагогічного впливу – забезпечення сприятливого психологічного клімату, стимулювання творчості та ініціативи, прогнозування соціальних перспектив розвитку освітнього закладу;

- методи суспільного впливу – розвиток демократії колективів, запровадження лояльної конкуренції, толерантності, підвищення престижу та іміджу.

          Сучасний менеджмент пердбачає перехід від управління до самоуправління, від організації до самоорганізації, від планування до самопланування, від контролю до самоконтролю, від розвитку до саморозвитку.

          Шкільний менеджмент має певні особливості, що відрізняють його від загального освітнього. Вони відображаються у, притаманних школі, принципах, чинниках, формах організації освітніх процесів, її місії, меті, засобах діяльності, культурних традиціях, цінностях, а також - в особистісній орієнтації та характері впливу директора на ввірений йому шкільний персонал. Місією директора-менеджера – є створення сприятливого середовища для динамічної взаємодії освітніх процесів та розвитку в учасників навчально-виховного процесу готовності до змін в умовах життєдіяльності, до творення свого майбутнього. Управлінська діяльність  спрямовується на поліпшення всієї системи навчання і виховання школярів.

         Ми обрали для своєї школи такі ефективні технології управління:

- демократичність управління (Рада школи, учнівська рада міністрів, загальношкільний батьківський комітет, рада отців, громадсько-експертний комітет. Загальношкільна конференція, педрада, збори трудового колективу, предметні методичні об’єднання, творчі групи вчителів тощо);

- психологічне забезпечення внутрішкільного управління (Медико-соціально-психологічна служба школи. Діагостична, аналітична, профілактична, просвітницька функції);

- управління процесом упровадження досягнень педагогічної науки в практику навчання й виховання (Науково-методична рада, творчі групи вчителів, методоб’єднання ,семінари-практикуми, педагогічні читання, конференції, тренінги, “круглі столи” , єдині методичні дні , проектна діяльність тощо);

- учнівське самоврядування, як орган управління школою (Учнівська рада міністрів, спортивна рада. Діяльність учнівської організації “Світанкова країна”) ( 5-11 кл.), організації молодших школярів “Квітка-семицвітка”( 1-4 кл.);

- управління зорієнтоване на результат (Творчі групи педагогів, МО учителів, органи самоврядування учнів, батьків, громадськості. Стратегічне планування, прогнозування діяльності за програмно-цільовим методом. Ціннісно-цільовий характер управління);

- системне управління (Створення оптимальної інтеграції, згуртованості, взаємних дій усіх членів шкільної спільноти. Моніторинг управлінської діяльності).

      Розроблена модель дозволила нам досягти таких позитивних результатів:

     - на рівні учнів:

* зменшення порушення дисципліни, зацікавленість власними якостями, рівнем розвитку, віра у себе;

* прагнення до саморозвитку та самовдосконалення;

* бажання розкриватися перед оточуючими з кращого боку;

* покращення стосунків «вчитель-учень», «учень-батьки»;

* позитивні зрушення у вирішенні проблеми щодо порушення постави, сколіозу, плоскостопості, органів зору (завдяки ранньому виявленню)

* високі досягнення в заходах різних рівнів.

     - на рівні сім’ї:

* висока оцінка творчих та інтелектуальних здібностей дітей;

* відчуття себе з дитиною одним цілим;

* доброзичливі стосунки;

* у більшості батьків виникло бажання знати про проблеми та досягнення учнів;

* батьки активніше залучаються до життя школи;

* активізувалася діяльність батьківського комітету школи тощо

     - на рівні класу:

* активізувалася участь у спільній діяльності;

* підвищився рівень згуртованості колективів;

* підвищилася психологічна, емоційна єдність, співпереживання;

* з’явилося бажання бути кращими

     - на рівні вчителів:

* спостерігається позитивна динаміка зростання педагогічної майстерності вчителів (збільшилася кількість учителів-методистів на 8%, учителів вищої категорії на 4%)

* підвищився рівень психологічної грамотності,  психологічної культури;

* більш глибоке усвідомлюється сутность педагогічної взаємодії;

* упроваджено «Портфоліо особистісного зростання вчителів»;

* позитивна мотивація професійного самовдосконалення.

     - на рівні школи, громади:

* підвищилася якість надання освітніх послуг;

* створилася творча атмосфера в педагогічному, учнівському та батьківському колективах;

* сформувалася мотивація на здоровий спосіб життя;

* розвиваються партнерські відносин з батьками, мешканцями мікрорайону;

* налагоджена взаємодія з центром соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, з територіальним медичним об’єднанням, обласним кіноцентром «Веснянка», обласним центром «Здоров’я» та іншими інституціями;

*підтверджена ефективність упровадження шкільної програми «Здоров’язбереження»;

* за результатами анкетування «Думка громадськості з питань сучасної освіти»: 88% респондентів оцінюють рівень управлінської діяльності школою як високий, 73% позитивно оцінюють умови для розвитку особистості, 60%-вважають, що школа забезпечує здобуття якісних знань учнями.

     Толерантність, взаємоповага, взаєморозуміння між усіма учасниками навчально-виховного процесу – це те, до чого ми прагнемо. Ми впевнені, що вирішимо всі проблеми, якщо у відносинах адміністратор – учитель – учень – батьки будемо толерантними, якщо буде підтримуватися позитивний педагогічний імідж школи.

        На сьогодні ми вбачаємо, що продовжуючи експериментальну діяльність, необхідно ще:

- провести комплексне дослідження ефективності діяльності структурно-змістовної моделі управлінської діяльності зі створення здорового середовища навчального закладу;
- кількісний та якісний аналіз оцінювання результатів експерименту на основі теоретико-методологічних критеріїв та  впровадження методів та методик державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом.

        Школа знаходиться на стадії завершення науково-дослідної роботи, як експериментальний навчальний заклад Всеукраїнського рівня.

        Ми навчаємося стратегічним функціям, щоб змінити ментальність освітнього середовища навчального закладу за підтримки наукових керівників:

  - Кириленко Світлани Володимирівни, начальника відділу моніторингу освітньої діяльності та педагогічних інновацій Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, кандидата педагогічних наук.

- Шаповалової Валентини Андріївни, Національного координатора Європейської мережі Шкіл сприяння здоров’ю , завідувачки кафедри спортивної медицини та лікувальної фізкультури Національного університету ім.. О.О.Богомольця, доктора медичних наук, професора,

та наукових консультантів:

- Беха Івана Дмитровича, директора Інституту проблем виховання АПН України;

- Оржеховської Валентини Михайлівни, завідувачки лабораторії превентивного виховання Інституту проблем виховання АПН України, доктора педагогічних наук, професор;

- Чигриної Валентини Аркадіївни, завідувачки лабораторії державно-громадської системи управління Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

- Гречина Володимира Васильовича, заступника голови Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, завідуючого відділом освіти;

- Василенко Наталі Іванівни, керівника Всеукраїнського методичного центру Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю .

    Встановлюємо партнерські відносини між учасниками навчально-виховного процесу. Навчившись самі, навчаємо вчителів і батьків, учнів, щоб у партнерській взаємодії досягти визначеної мети.

         Перед кожним керівником навчального закладу на певному етапі  роботи постають питання нововведень, змін у роботі закладу, які  повинні привести до розвитку школи. Без змін в сучасному суспільстві не можна. Школа повинна розвиватися хоча б  для того, щоб бути конкурентноспроможною.

       За умови здійснення в нашій країні соціально-політичних перетворень, економічних реформ дії освітніх організацій та їх керівників не можуть зводитися до простого реагування на зміни, що відбуваються в усіх соціальних сферах. Сьогодні широко визнаною є необхідність свідомого управління змінами за допомогою науково обгрунтованого механізму передбачення, регулювання, пристосування до мінливих зовнішніх умов  функціонування навчального закладу.

       Спрямованість концепції розвитку школи залежить від того, яка сторона діяльності визначена керівництвом як ключова. Можуть бути концепції розвитку і вдосконалення навчального процесу, виховної роботи, системи управління. Ми обрали систему управління.

Медико-психолого-педагогічна діяльність

зі створення здорового середовища

навчального закладу

(Тези виступу на міжнародній валеологічній конференції

в м. Харкові

квітень 2012 р.)

Кузьменко Марина Борисівна,

 заступник директора з

 навчально-методичної роботи

комунального закладу освіти 

«Середня загальноосвітня школа №27»

 Дніпропетровської міської ради

Проблема збереження здоров’я учнів в шкільні роки одна з найактуальніших проблем сучасної освіти. Так звані дидактогенні хвороби:  зниження гостроти зору,   порушення постави, неврози тощо  –  результат навчання в школі. Статистика аналізу стану здоров’я свідчить, що у перший клас приходять 35-40% здорових дітей, а в старших класах їх залишається 9-10%. Протягом періоду навчання у 3-5 разів зростає частота порушень зору  та постави, у 2-4 рази – нервово-психічні порушення. Розвиток дитячого організму  в школі знаходиться в стані зниженої рухової активності,   інформаційного  та зорового перевантаження, емоційного напруження.  З метою протидії негативному впливу шкільно-урочної системи навчання нами було розроблено та впроваджено шкільну програму «Здоров’я збереження».

У навчальний процес введено оздоровчі, релаксаційні   вправи, крапковий масаж, самомасаж  з метою оптимізації розвитку дитячого організму  як під час навчально-виховного процесу,  так і в  домашніх умовах.

Програма «Здоров’язбереження» складається з  профільних  підпрограм:  «Здорові очі», «Здорові зубки», «Рух – це здоров’я», «Вітамін», «Здорова хода».

          Відомо, що проблеми, пов’язані з порушенням постави в шкільному віці досить часто  є результатом  слабкості м’язів, нерівномірним їх тонусом. Викривлення  хребта  веде  до порушень іннервації в різних  системах органів людини, що призводить до розладів роботи внутрішніх органів дитини. Впроваджені нами фізичні вправи (за М. Норбековим) для профілактики викривлення хребта  позитивно впливають на стан вегетативно – судинних реакцій організму,  вони стали організуючим початком дня для учнів школи. Проводяться вправи  перед першим  уроком.  Правильність проведення  вправ контролювалася  вчителем-предметником   та  спеціально підготовленими   учнями  – тренерами класів, медичними  працівниками.

Велика увага педагогічних та медичних працівників школи, волонтерів (учнів 9-11 класів) приділялася усвідомленому ставленню  дітей до  фізичних вправ ранкової зарядки, чіткості розуміння  навіщо,  для чого, вони їх  виконують.

При виконанні ранкових  вправ  звертається  увага учнів   на 2  важливі моменти:  ефекти напруження та коливання,  закладені М.Норбековим в основу  цих вправ,  що дозволяє  досягти  оптимальних результатів.

Комплексний  підхід  до проблеми порушення постави учнів реалізувався у наступних напрямах:  впровадження фізичних вправ за  шкільною програмою «Здоров ’язбереження»,  формування фіксованої постави та розвиток корсетних м’язів  на уроках танців (впроваджених з 1 класу), та фізичної культури (3 уроки на тиждень), виконання повного  комплексу вправ вдома, заняття ЛФК за показаннями, скринінг-оцінка стану здоров ’я  учнів, на її основі раннє виявлення причин, що могли  сприяти порушенню постави,  робота спортивних  секцій  легкої атлетики, футболу, баскетболу, пропаганда здорового способу життя, формування навичок  здоров’язбережувальної поведінки, наявність ростових парт у класах, контроль за вагою портфеля, тренування м’язів,  рівномірний їх розвиток за рахунок  впровадження фізичних вправ, валеопауз,  фізкультхвилинок, самомасажу.

Одночасно з  реалізацією програми «Здоров’язбереження»   здійснювався моніторинг фізичного здоров’я учнів. Він  проводився за трьома напрямами:

-  за результатами медичного скринінг-опитування;

-  за даними поглибленого медичного огляду;

- за даними вивчення  рівня показників фізичного розвитку за методикою «Школяр».

         Результати  моніторингу фізичного здоров’я учнів свідчать про позитивні  зрушення у вирішенні проблеми порушення постави, сколіозу, захворювань органу зору.  У 2011 р. зменшилося порушень опорно-рухового апарату у порівнянні з   2009    на    36,5 ‰. Кількість учнів із сколіозами  в порівнянні з 2009 р. зменшилася у 2011 році  на 13,7 ‰. Показники порушень опорно-рухового  апарату 2011 році  нижчі за районні  на 47,7‰,  за міські на 46,4‰ , сколіозів  за районні на 5,3‰, за міські 6,9‰.

Спостерігається позитивна динаміка щодо  захворювань органів зору - з 2009 по 2011 рік  вони зменшилися на 34,7‰ і менші за районні показники на 48,8‰, за міські на 52,6‰.

Але не зважаючи на вчасне виявлення потенційних загроз та захворювань в учнів школи батьки не завжди відповідально ставляться до порад лікарів, часто  ігнорують  їх призначення   та   рекомендації. Тому ми спрямовуємо свою діяльність на просвітницьку, роз’яснювальну роботу з батьками.

         Складається ситуація нераціонального використання часу медичних працівників, які проводять медичний огляд, здійснюють скринінг- опитування,  адже  дитина не отримує вчасного лікування,  а   медичні працівники і вчителі  фактично проводять  марну  роботу.

         Пропонуємо змінити модель оздоровлення учнів в школі,  впровадивши  ідею пересувного  денного стаціонару  лікаря ЛФК  КЗО «СЗШ №27» ДМР Івасика Ю.М. у  діяльність  начальних закладів, оптимально наблизивши медичні послуги  до учнів  школи.

Після проведення медичного опитування (скринінгу) і аналізу отриманих результатів, проводиться  поглиблений медичний огляд учнів школи.  Лікарі – спеціалісти  мають  вже конкретні результати скринінгу,  що дозволяє     їм  більш  ретельно  оглянути учнів. Виявлених хворих за показаннями можна пролікувати  та оздоровити  на   базі самої школи для чого організовується  від поліклініки пересувний денний стаціонар.

Необхідний для цього кабінет лікаря може бути розташований у медпункті.  Кімната відпочинку – у приміщеннях групи подовженого дня або в іншій спеціально облаштованій кімнаті.  Школа готує процедурну, а також кімнату, або спортивний зал для занять ЛФК.  Денному стаціонару в школі  непотрібно  мати  палати для хворих. Іншими приміщеннями (їдальнею, туалетами  та інше) навчальний заклад забезпечений.

         З поліклініки тимчасово переміщують (за сумісництвом чи інакше) лікаря-фахівця. Лікар збирає до денного стаціонару виявлених ним під час медичного огляду і потребуючих  лікування  хворих свого профілю.  Лікує їх  в  умовах денного стаціонару на базі навчального закладу.

         Учні навчаються в школі, а лікування отримують під час перерв і після навчання. Снідають дома, другий сніданок, обід  отримують у шкільній їдальні (як і інші учні). Після лікування йдуть додому.

Лікар-фахівець після закінчення лікування хворих свого профілю, лишає лікарю школи  рекомендації щодо їх  подальшого  оздоровлення, виписує хворих і повертається до поліклініки, а замість нього в денний стаціонар приходить інший лікар-спеціаліст (наприклад  ЛОР, окуліст чи хірург), збирає групу хворих за своєю спеціальністю, лікує і  оздоровлює їх.

         Особливі процедури можливо провести на базі поліклініки (стоматологія, фізіотерапія) – під супроводом і контролем працівників денного стаціонару.

         Школа буде мати від цього здорових учнів. Денний стаціонар гарантовано виконає план койко-днів і забезпечить рентабельне використання коштів.

         Після того, як всі необхідні лікарі повністю виконають свою функцію у цій школі, пересувний денний стаціонар переїжджає до іншої школи і починає все спочатку.

         Дану модель денного стаціонару ми пропонуємо для впровадження в  загальноосвітніх навчальних закладах.

         Створення здорового середовища навчального закладу  неможливе без  системної  конструктивної  психолого - педагогічної взаємодії.  Система передбачає необхідність розуміння логіки процесів, явищ, що неможливо без глибокої діагностики  особистості  як учня так і вчителя.

Дослідження професійної мотивації вчителі, стилів їх життєдіяльності, рівня агресії, емоційного вигоряння  тощо дозволяє  краще зрозуміти учителя, отримати наукове підґрунтя для налагодження плідної співпраці в колективі. Особливого значення набуває психологічна просвіта  всіх учасників навчально-виховного процесу. Психолог в школі – це передусім друг і порадник для учня, для батьків, для вчителя.

         Системне впровадження психологічних тренінгів  дозволяє вирішити актуальні вікові, міжособистісні проблеми учнів. За рекомендаціями кафедри психології Дніпропетровського післядипломного інституту освіти впроваджуємо тренінги: «Корекція дезадаптованості  учнів 1 класу до навчання», «Тренінг з попередження агресивності у молодших школярів» - 2 клас, «Тренінг попередження тривожності» -  3 клас, «Підготовка  учнів 4 класу до навчання у  5 класі», «Комунікативний тренінг  для підлітків», Тренінг «Конфлікти у спілкуванні», а також  цикл тренінгів з курсу «Молодь на роздоріжжі». Цікаві тренінги пропонує програма «Родинні твердині» , яка допомагає батькам стати дійсно друзями для своїх дітей, опанувати науку батьківства.

            За результатами анкетування серед батьків нашої школи оптимальний скеровуючий стиль виховання складає 59%.

Таким чином психологічний супровід  включає в сферу своєї діяльності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу, всі організаційні структури школи, виконуючи консультативні, корекційно-розвивальні, попереджувально-профілактичні, реабілітаційні, дослідницько-експериментальні функції.

У школі проводиться  моніторинг емоційного стану учнів на уроках (методика  кольоропису О.М. Лутошкіна  «Вивчення емоційного стану учнів»), що дозволяє  своєчасно визначити причини негативного сприйняття  даного предмету учнем, які можуть бути пов’язані  з низкою проблем, а саме– емоційною  неврівноваженістю дитини чи вчителя,  порушенням дисципліни учнями,   низьким рівнем  їх пізнавальної активності,  відсутністю атмосфери співпраці на уроці, невідповідністю  вибору вчителем дидактичних методів та прийомів психологічним особливостям класного колективу, конкретного учня.   Таким чином вдається вчасно  гармонізувати взаємодію у системі «вчитель – учень», оптимізувати навчально-виховний процес. Підтвердженням цьому є  результати анкетування:  85% батьків задоволені стосунками, які склалися між учителем і учнями в класі.

Запобігання перевантаженню вчителя здійснюється в школі завдяки реалізації методів самоорганізації управлінської діяльності вчителя, а саме плануванню. Вчителі школи  проектують власні методичні зобов’язання, планують,  у яких заходах  візьмуть  участь: конкурсах, виставках, засіданнях шкільного творчо-інтелектуального об’єднання, педрадах, семінарах, конференціях, методичних днях,  предметних тижнях тощо;  визначають проблему  самоосвіти.  Ці  питання    стають предметом обговорення під час складання річного плану роботи на наступний навчальний рік, основою для планування діяльності всіх управлінських структур закладу.  Для кожного вчителя з урахуванням власного проектування складається методичне навантаження на рік  –  міні - план та щомісячна  циклограма  діяльності. Це дозволяє  вчителю оптимально перерозподілити час (тайм-менеджмент), уникнути перевантаження, а адміністрації, керівникам творчих груп  і методичних об’єднань  урахувати прагнення вчителя брати участь в  тому чи іншому з напрямів діяльності   педагогічного колективу.

Відпрацьовано управлінський педагогічний моніторинг. На основі  обліку діяльності вчителів, участі їх у різних сферах навчально-виховного процесу запроваджено «Портфоліо особистісного зростання вчителів», визначається рейтинг їх методичної активності, що сприяє створенню позитивної мотивації   професійного самовдосконалення вчителя.

33 %  вчителів  засвоїли  тренінгову методику викладання на курсах «Молодь на роздоріжжі», «Школа проти СНІДу», «Основи здоров’я», «Крок за кроком»,  що позитивно впливає  на емоційний стан уроку,  формування навичок здорового способу життя учнів.

Спостерігається позитивна динаміка зростання педагогічної майстерності вчителів: збільшилася кількість  учителів-методистів на  8%, учителів вищої категорії на 4% .

Ще одна  умова створення здоров’язбережувального середовища навчального закладу – це наявність творчого процесу, охоплення творчою діяльністю якнайбільшої кількості  учнів, учителів. Саме  творчість –  дієвий  запобіжник  втоми та  захворювань. Повнота життя, здоров’я (як стан  фізичного, психічного, соціального,  інтелектуального, духовного благополуччя )  без творчості  –  неможливі.

За результатами анкетування «Думка громадськості з питань сучасної освіти», проведеного  серед мешканців  мікрорайону та батьків школи можна зробити висновок:  76% респондентів оцінюють рівень управління  школою  як високий, 80% - вважають, що сучасна школа забезпечує здобуття якісних знань учнями, 72% –  підтримують зусилля школи, яка  велику увагу приділяє  фізичному розвитку дітей.

Вчитель не може  заспокоюватися на  досягнутому. Він веде безперервний пошук нових творчих форм роботи на шляху самовдосконалення особистості,  розширення її  свідомості, розуміння  того, що щастя та успіх  можливі лише  за умов здорового  способу життя. 

Література

1. Бех.І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наук.видання.-К.: Либідь, 2006.-272с.
2. Даниленко Г.М., Покроєва Л.Д., Кратенко І.С., Волкова І.В, Подрігало Л.В., Водолажський М.Л. Гігієнічна скринінг-оцінка впровадження здоров’я формуючих інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах: Навчально-методичний посібник для медико-педагогічного персоналу шкіл.-Харків, 2006.-76 с
3. Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту.— К.: Либідь, 2004.— 424 с.
4. Кириленко С.В. Моніторинг школи культури здоровья / С.В.Кириленко,О.М.Михайлов, Є.М.Павлютенков,В.П.Сергієнко – Х.: Вид.група «Основа», 2008-176 с.
5. Крыжко В. В., Павлютенков Е. М. Психология в практике менеджера образо­вания.- СПб.: КАРО, 2002.- 304 с.
6. Мармаза О. І. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника.-Х.:Кидав.група «Основа», 2007,-447с.
7. Сиротенко Г. О. Шляхи оновлення освіти: науково-методичний аспект.— X.: Видав, гр. «Основа», 2003.— 93 с.

Духовно-моральні пріоритети управлінської діяльності

в експериментальному навчальному закладі

Кузьменко Марин Борисівна, 

заступник директора

з навчально-методичної роботи 

Комунального закладу освіти

«Середня загальноосвітня школа№27»

Дніпропетровської міської ради

    «Світанкова країна» – так з любов’ю називають  школу учні та вчителі. Середня загальноосвітня школа №27 Дніпропетровської міської ради – звичайна середня школа, розташована  в Самарському районі,  одному з віддалених районів м. Дніпропетровська.  Школі 57 років. Багато факторів впливало на її розвиток: як позитивно, так і негативно. Тричі школа переживала перебудову (добудовувалися майстерні, бібліотека, актова і спортивна зали, їдальня та деякі навчальні кабінети) і тричі в школі відбувалася реорганізація. Так, остання пройшла у 2002 році.    На перший план  після об’єднання двох шкіл №27 та №146  виступила проблема превентивності виховання та визначилися завдання:

- зведення до мінімуму можливості формування у підлітків негативних рис і якостей;

- стимулювання учасників навчально-виховного процесу на здоровий спосіб життя і позитивну соціальну орієнтацію;

- гармонізація сімейно-шкільного виховання на засадах гуманізму, доброзичливості;

- створення розгалуженої системи та профілактичних дій, спрямованих на  запобігання проявів асоціальної поведінки підлітків та організації належного  догляду за діяльністю школярів.

     Завдання школи співпали з  пріоритетним напрямком діяльності освітніх закладів Самарського району по формуванню  в учнів орієнтирів на здоровий спосіб життя.    Районна програма «Розширення  та розвиток мережі шкіл сприяння здоров’ю», що  на Всеукраїнському конкурсі регіональних програм  зайняла призове місце, дозволила школі включитися в  експериментальну діяльність  щодо  створення  комфортних умов для навчання та виховання дітей, збереження  їх здоров’я.

    З  2006 року  школа  працює в режимі експерименту за темою : «Розробка  моделі управлінської діяльності по створенню здорового середовища навчального закладу    на    засадах     сучасного       менеджменту». 

       Мета  експериментальної діяльності  колективу  - побудування такої моделі управлінської діяльності, що сприяла б формуванню здорової  дитини  як цілісного    тілесно – духовного  організму, який:

- вміє долати втому, добре адаптується, є фізично розвиненою особистістю (фізичний аспект);

- має добрі розумові здібності, допитливість, уяву, здатний до самонавчання (інтелектуальний аспект);

- врівноважений, вміє дивуватися і захоплюватися, має потяг до прекрасного (психологічний аспект);

- самокритичний, емпатичний, відповідальний, совісний (морально - духовний аспект);

- комунікабельний та вихований (соціальний аспект).

      Виконати ці завдання можливо лише на гуманістичних  засадах на практиці, реалізуючи духовний імператив   І. Канта «Ніколи не вчиняй з людиною так, ніби вона лише засіб, пам’ятай вона ще й мета: і інший, і ти сам».

    Чисельні соціальні проблеми, пов'язані зі споживацьким ставленням до життя, девальвацією духовно-моральних цінностей, загостренням проблеми самозбереження людства, яке нагромадило величезний потенціал самознищення, примушують відшукувати нові концептуальні підходи до освіти та виховання, які б орієнтували особистість на духовно-моральне самовиховання та самовдосконалення з метою збереження власної цілісності та ідентичності і сприяли подальшому розвиткові українського суспільства. Тільки на теренах духовності  суспільство може  досягти позитивного результату.

      Духовність – це специфічна людська якість, яка характеризується розумінням єдності буття та прагненням людини до поєднання зовнішнього та внутрішнього світу, спонукає особистість до пізнання та самопізнання, творчого саморозвитку та гуманної поведінки. Інакше кажучи, це процес розширення свідомості людини.

      Перший рівень розвитку свідомості – егоцентризм, притаманний дитині, яка вимагає від оточуючих уваги, турботи та любові. Це первинний інстинкт самозбереження. Але коли людина залишається протягом  усього подальшого життя на першому рівні свідомості, її прийнято називати егоїстичною.

      На другому рівні свідомості зростає значення турботи про близьких. Пріоритетами є цінності та потреби своєї родини.

     На третьому рівні настає розуміння зв’язку життя родини з життям нації, людства, рідного краю.

     Четвертий рівень – це рівень розуміння іншої людини, прийняття її як особистості, розуміння того факту, що людство – це єдиний організм, в якому кожна людина виконує свою важливу роль.

      П’ятий рівень свідомості є розумінням того, що Всесвіт це єдиний організм, а Земля його частина, що  людина є частиною як Землі так і Всесвіту.

Духовний розвиток формує чуйність та щирість, співчуття до людей, стійкість у життєвих негараздах.   Загальнолюдські цінності об’єднують людей і закладають основу для створення суспільства. Тому так важливо виховання духовно-моральних якостей, які впливають на всі типи взаємин: ставлення людини до суспільства (суспільна активність, патріотична самосвідомість, повага до закону), ставлення  до інших людей (гуманізм, доброзичливість, толерантність, здатність до співчуття, повага до інших), ставлення до самого себе (гідність, чесність, принциповість).

      Над  пріоритетними  проблемами  школи працюють 3 творчі групи вчителів: - «Управління процесом соціалізації дитини   з проявами девіантної поведінки» (у сфері її діяльності  вивчення психологічних особливостей дитини, її соціуму,  мотивів,  інтересів, схильностей, розроблення рекомендацій вчителям, батькам);

- «Управління процесом розвитку творчо та інтелектуально обдарованих дітей на засадах здоров’язбереження» (виявлення, діагностика та організація співпраці з обдарованими учнями);

- «Створення єдиного освітнього простору «сім’я – школа» 

(налагодження  співпраці з сім’єю та громадськістю, розроблення ефективної системи взаємодії між ними).

     Школа – це центр, який допомагає не лише дітям, але й  батькам навчатися успіху, тому одним із сучасних напрямків  формування культури та духовності батьків та учнів є система естетичного виховання.      Залучивши до співпраці дітей, ми залучаємо до участі в житті школи їх  батьків. Анкетування батьків («Виявлення вихованості учня на підставі спостережень і висновків, зроблених батьками», «Задоволеність батьків навчальним процесом», «Ступінь участі  батьків у шкільних заходах») дозволило зробити висновок, що батьки позитивно оцінюють  роботу педагогічного колективу школи,  стан навчально- виховного процесу,  турботу про  здоров’я дітей,  відзначають позитивні зрушення в цьому напрямі, але прагнуть, щоб  було ще більше  змістовно насичених заходів,  які  морально, етично, духовно впливають на дитину.

З метою виявлення особливостей сформованості ціннісної сфери особистості  проведено тестування учнів 7-11 класів за методикою Рокіча «Ціннісні орієнтації»,   респондентам були надані два списки цінностей:           1) інструментальні цінності – особистісні риси людини; 2) термінальні – загальнолюдські цінності, які треба було проранжувати за рівнем  їх значущості.

      За результатами дослідження ціннісних орієнтацій учнів можна констатувати високий рівень значущості для учнів  таких  інструментальних цінностей як вихованість,  відповідальність, охайність, правдивість, життєрадісність. А серед термінальних цінностей - дружба, здоров’я, кохання, сімейне життя. Але громадські  і більш глобальні цінності, такі як щастя інших людей та людства взагалі, широта поглядів, толерантність, творчість ще не усвідомлюється учнями  як пріоритетні цінності.

Реалізація морально-духовних пріоритетів  можлива лише в площині особистісно- орієнтованого підходу, бо надає можливість задовольнити потреби дитини у свободі, розвитку, самореалізації, прийнятті. Науковці (С. І. Подмазін) наголошують про необхідність відокремлювати і не ототожнювати особистісний  та індивідуальний підхід. Індивідуальний підхід полягає в адаптації  діяльності педагога до індивідуальності учня. Індивідуальний підхід може бути складовою особистісного, але не більше.

Особливості роботи класного керівника у профільному класі

Щербань Н.В.,

вчитель математики

     Одна з найскладніших проблем, яка постає перед учнем старшої школи, – вибір майбутньої професії. Вирішення її є важливою як для юної особистості, так і для батьків та вчителів: від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація.

     У суспільстві дедалі зростає рівень вимог щодо професіоналізму та фахової підготовки спеціалістів. Життя вимагає від людини вміння орієнтуватися в навколишньому світі,  шукати інформацію, бути компетентним в обраній справі, працювати в команді, приймати нестандартні рішення. На жаль, школа не завжди формує ці вміння у сучасного учня.

     Як оптимально поєднати професійні уподобання, нахили учнівської молоді та соціальне замовлення суспільства? Як школа може допомогти старшокласникам чіткіше усвідомлювати свої інтереси, уподобання, здібності до майбутньої професійної діяльності?

     Одним з ефективних шляхів вирішення цих проблем  є профільне навчання,  спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних,  психічних,  творчих,  моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

    Профільне навчання дає змогу доволі швидко увійти в світ обраної професії, підготуватися до самостійного життя, трудової діяльності. Одним із найважливіших завдань профільного навчання є формування професійного самовизначення.

   Обираючи профіль навчання, учень має усвідомити, що він майже визначає загальний профіль майбутньої трудової діяльності. Саме тому треба серйозно підходити до вибору профілю. У цій ситуації  учням повинні допомогти батьки, вчителі, психологи. Це пов’язано з фізіологічними особливостями: до 14-16 років у мозку закінчується процес домінування однієї з півкуль і, відповідно, переважання образного чи логічного мислення. Залежно від домінування відповідної півкулі мозку треба розвивати генетично закладені природні здібності і зорієнтувати школяра на вибір профілю. Готовність учня до профільного навчання має базуватися на орієнтуванні у світі професій та у специфічних вимогах до особистості.

  У даному випадку доречним є ознайомлення з системами класифікації професій. Так, за відомою класифікацією професій Є. Климова виділяють  п'ять їх типів:

1. Людина — Природа.

2. Людина — Техніка.

3. Людина — Людина.

4. Людина — Знак.

5. Людина — Художній образ.

 SHAPE  \* MERGEFORMAT