У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни. Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам. Тому громадянсько-патріотичне виховання займає провідну роль у вихованому процесі НВК.

Розбудова України як суверенної держави ставить перед школою відповідальне і складне завдання – виховати національно свідоме підростаюче покоління патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів національно-патріотичних традицій.  Основою патріотичного виховання в навчальному закладі є збереження історико-культурних традицій народу, знання героїчного минулого, аналіз подій сучасності, долучення до загальнонаціональної справи звільнення землі від загарбників.

В концептуальних засадах Державної програми "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України" зазначено: "Мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя".

Безумовно, патріотичне виховання підростаючого покоління – основа стабільного розвитку країни в майбутньому. Цей процес тривалий за часом, складний за змістом і достатньо розбалансований з погляду методичного здійснення. Проте відсутність його або неякісний підхід призводить до загальнонаціональної катастрофи, яскравим прикладом чого є ситуація на сході країни.

Формування патріотичних відчуттів багато в чому залежить від розвитку емоційної сфери підлітків. Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним із найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність — найблагодатніша пора для виховання відчуття любові до Батьківщини. Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування в учнів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм — одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особи. У школярів необхідно формувати  відчуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідних сторінок минулого.

Сучасне розуміння патріотизму характеризується різноманітністю і неоднозначністю. Багато в чому воно пояснюється складною природою даного явища, багатим його змістом і розмаїттям форм прояву. Особливістю сьогоднішнього дня  є військові події в країні. Крім того, проблема патріотизму розглядається різними дослідниками в різних історичних, соціально-економічних і політичних умовах, залежно від особистої позиції, відношення до своєї Вітчизни, від використання різних сфер знань та інше. Майже повністю розкритий вміст даного поняття в монографії І.Е. Кравцова: «Патріотизм - це любов до своєї Вітчизни; до рідних місць ("землі батьків"), до рідної мови, до культури і традицій, до продуктів праці свого народу, до прогресивного суспільного і державного устрою. Патріотизм - це відданість своїй Батьківщині, готовність захищати її незалежність» [1].

А.С. Макаренко відзначав, що патріотизм виявляється не тільки в героїчних вчинках. Він вважав, що патріотизм проявляється у виконаній роботі людини, адже патріот завжди буде прагнути працювати для розвитку рідної країни. Особливе значення в дослідженні питань патріотичного виховання цього періоду мають роботи В.О. Сухомлинського, який вважав, що школа повинна виховувати у молоді прагнення служіння Батьківщині, активної трудової і суспільної діяльності. Визначаючи патріотизм, В.О. Сухомлинський підкреслював, що одним із головних виховних завдань школи є підготовка учнів до простої повсякденної праці, праці для суспільства як патріотичної діяльності, причому сама діяльність дітей, що організовувалась педагогом із даною метою, являє рушійну силу формування особи громадянина, що росте.[2] Зараз слова педагога мають особливу актуальність, оскільки безпосередня участь у волонтерській діяльності школярів та зразок у цьому педагогів стали практичним аспектом патріотичного виховання, що має чи не найбільший вплив на формування світогляду школяра.

    Події Революції Гідності стали важливим матеріалом для формування поняття патріотизму. І думка  В.О. Сухомлинського про складність у вихованні патріотизму, про те, що в повсякденному житті ми не зустрічаємося з мірою, за допомогою якої можна було б виявити цю "тяжко зрозумілу цінність" – патріотизм – демонструє, що багато в чому особливістю виховання патріота є історичні умови, в яких проживає особистість.  «Любов до Вітчизни стає силою духу тільки тоді, коли у людини відображені в свідомості образи, пов'язані з рідним краєм, мовою, коли з'являється відчуття гордості від того, що все це - твоя Батьківщина [3]» - писав педагог. Саме тому особливу увагу в навчальному закладі цього року в день Гідності та Свободи приділили подіям Майдану. На класних годинах класні керівники  акцентували увагу учнів на тому, що  наявність у громадян різних поглядів з тих чи інших питань є природнім станом громадянського суспільства. При цьому непорушними є державний суверенітет, незалежність, територіальна цілісність і демократичні засади державного устрою.  Шляхом ознайомлення з основними подіями періоду листопада 2013 року – березня 2014 року переконували, що патріотизм виявляється в сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстоювати незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини

У педагогічній концепції «Патріотичне виховання учнів» зазначається, що одним із покликань української національної системи освіти та виховання є завдання пробуджувати і виховувати в кожної дитини патріотичні якості, цінності:

• любов до батька і матері, родичів, своїх предків, рідної природи, землі;
• любов до рідної мови, культури, народу, пошану до його історичного минулого, національних традицій, звичаїв;
• глибоке усвідомлення своєї національної приналежності, відчуття єдності з представниками своєї нації;
• турботу про добре ім’я - своє і своїх друзів та краян, збереження своєї людської і національної гідності, честі;
• активну діяльність з метою розвитку рідної культури, мистецтва, науки, демократії, державотворчих процесів;
• боротьбу за підвищення духовності і добробуту всіх українців, представників національних меншин України;
• синівську любов до України – Батьківщини, готовність захищати від ворогів рідну землю, здатність на подвижництво, героїчні справи в ім’я свободи і незалежності України;
• готовність боротися з неправдою, злом, потворністю в будь-яких формах, спростовувати антиукраїнські, антинаукові версії, ідеї, шкідливі і ворожі для нашого народу, Батьківщини.

Особливість патріотичного виховання дітей у школі обумовлена його присутністю в навчальному процесі, наприклад, у початковій школі є предмет: «Я і Україна». У середній і старшій школах школярі вивчають «Історію України». Зміст класних годин сприяє формуванню патріотичної свідомості школярів, а учні 10-11-х класів (хлопці) вивчають предмет, який передбачає вивчення програм обов'язкової додаткової освіти - стройової та вогневої підготовки «Захист Вітчизни».

Більшість позаурочних заходів також мають патріотичне спрямування. Так особливим цьогоріч став початок навчального року: учні поруч із навчанням активно поповнили ряди активістів та допомагають у важкій боротьбі із ворогом. Цього року  в школі було найпатріотичніше свято Першого дзвоника. 60% школярів були одягнені у вишивані сорочки.

 «Батьківщина без нас обійтися може, ми ж без неї — ніщо». Цю велику істину, на яку звертав увагу В.О. Сухомлинський, повинна розуміти і відчувати кожна дитина. Будь-який школяр, що цікавиться краєзнавством, може вибрати собі заняття до душі. [4]

Цікавою формою навчальних занять є екскурсії, які розвивають пізнавальні інтереси, збагачують особистий досвід учнів.

Учні  5, 8,9 ,10 та  класів відвідали закритий музей АТО.

Щороку в навчальному закладі проводиться День української писемності та мови, Шевченквіські дні та інши знаменні історичні дати. Це сприяє вихованню любові до рідної мови, що є одним із найважливіших чинників формування патріотизму,     

      Багато що пов'язує людину з місцем, де вона народилася і виросла. Рідний край, його люди, природа, пройшовши через свідомість, стають частиною людської долі. Де б ми не жили, якою б мовою не говорили, Україна — наша загальна, велика, єдина Батьківщина. Проте у кожного з нас є ще і свій, милий серцю куточок землі, де він побачив світло сонця, зробив перші кроки, отримав путівку в життя. Це місце — місто або хутір — незрівняний ні з чим іншим. Це наш поріг життя, Мала Батьківщина.

Педагогічний колектив нашого навчального закладу багато років працює  над  проблемою громадянського та патріотичного виховання школярів, використовуючи для цього різні форми та методи роботи, проектну діяльність, інноваційні технології, експериментуючи та творячи власну модель громадянського виховання.  Серед різноманітних методів та форм пріоритетну роль надаємо активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії й спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.

Класні керівники  ознайомлюють учнів з культурою українського народу. Традиційними стали великодні та різдвяні свята, виготовлення та виставки писанок, свята "День Соборності", "День міста». У школі проводяться лінійки Пам’яті: "Україна пам’ятає Голодомор", "9 травня – День примирення та  перемоги", "Трагедія на ЧАЕС", "Революція Свободи та Гідності".

         Пріоритетним напрямом виховної роботи в закладі визначено формування особистості учня − патріота України, – який усвідомлює свою приналежність до сучасної цивілізації. Із цією метою в кожному класі проводяться виховні та інформаційні години, на яких вивчаються символи, обереги України, основні закони нашої держави: "Свою Україну любіть", "Моя Україна − червона калина", "Політична культура молодої людини", "Прапор, Герб − ознаки держави", "Я − громадянин України" тощо.

         Активній громадянській позиції навчаємо, залучаючи дітей до участі в шкільному самоврядуванні. Формування активної, ініціативної, здатної приймати нестандартне рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування.

Патріотичне виховання відображається у проведені заходів, присвячених Дню партизанської слави, Міжнародного дня людей похилого віку, Дня ветерана,  Дня Збройних сил України, Дня міста, Дня визволення міста Кіровограда від фашистських загарбників, День Соборності, День Гідності та Свободи, День пам’яті жертв Голокосту, вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні, відзначення подвигу героїв бою під Крутами.

«Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього», - говорить мудрий  вислів. Молоде покоління українців повинне знати власну історію, знати, хто ми і чиї діти, знати, яким шляхом йшов наш народ до незалежності, яку ціну було сплачено за те, щоб «не вмерла України ні слава, ні воля». Адже тільки той, хто добре знає своє минуле, може впевнено крокувати у майбутнє. Свідомість і культура починаються з шанобливого ставлення кожної людини до свого народу, його історії. А знання історії власної держави неможливе без знання історії своїх «маленьких батьківщин», тих місць, де ми народилися та виросли. Адже історія України – це історія її міст і сіл. Любов до рідного краю починається з шанобливого ставлення до його історії, бажання її пізнавати та вивчати. Патріотизм, не може виховуватися частинами. Він у своїх проявах ситуатив­ний і виступає як результат життя людини, її праці, відпочинку, навчання, всієї системи відносин. Виховання патріотизму вимагає єдності і цілісності виховної дії на особу і не може бути реалізоване простою сумою механічно об'єднаних заходів.

Патріотизм, передусім, формується в процесі і на основі особистої участі дитини в житті суспільства. Від того, якою буде ця участь, залежить рівень сформованості патріотизму учнів.

Заступник директора з виховної роботи                                                                       Олена Сутковенко